ПРИРОДООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАПОВІДНИКА.

Проблема раціонального природокористування, збереження довкілля унікальних територій та об'єктів Карпат має велике практичне значення. Найефективнішою формою охорони цінних природних об'єктів і територій є їх заповідання - взяття під охорону держави. Створення природного заповідника «Горгани» стало необхідністю задля збереження цінних видів рослинного і тваринного світу, унікальних ландшафтів. Заповідна територія дає змогу виявити зміни, що вносить людина в довкілля, порівнювати недоторканну «дику» природу з окультуреним ландшафтом і, в кінцевому результаті, виробити стратегію, екологічно збалансованого природокористування.

 

Інтенсивна господарська діяльність людини призводить до великого навантаження на природне середовище.  Під  впливом   антропогенних   факторів   змінюються   ландшафти, збіднюється рослинний і тваринний світ. У зв'язку з цим виникає питання: чи можна взагалі зберегти всю різноманітність живої природи в майбутньому? А відповідь одна – потрібно зберегти, а збережене охороняти.

Своєрідна реакція наслідки, викликані хаотичним і споживацьким розвитком суспільства, спроба, принаймні частково компенсувати втрати у природному довкіллі є ідея створення екологічної мережі.

Основою екомережі Івано-Франківської області є: Карпатський національний природний парк (50,3 тис. га), національний природний парк «Гуцульщина» (32,27 тис. га), національний природний парк  «Верховинський» (12,03 тис. га) та природний заповідник «Горгани» (5,34 тис. га).

Природний заповідник "Горгани" — перлина нашого краю був створений Указом Президента України в 1996 році загальною площею 5344 гектара на території Бистрицької та Зеленської сільських Рад Надвірнянського району, з метою збереження в природному стані гірських ландшафтів Карпат з типовими та унікальними, незайманими рубками, природними комплексами, де чітко простежується закономірне чергування буково-ялицевих, ялицево-смерекових, кедрово-смерекових лісів і заростей гірської сосни на кам'янистих розсипах.

Розташований заповідник на території Надвірнянського району, в високогірній його південній частині в найнедоступнішій і кам'янистій частині Горган. З гірської дуги Українських Карпат він займає їх центральну частину. Природний заповідник розташований на схилах гір, які прилягають до хребтів Довбушанка (1754,6 м н. р. м.), Ведмежик (1736 м), Полєнський (1693,3), Пікун (1654 м), Козій Горган (1616 м), Бабин Погар (1478 м), Скалки Верхні (1596,8), Скалки Нижні (1300) та ряд інших, які займають 11,3% його території.

Природний заповідник "Горгани" був створений повністю на базі Горганського лісництва Надвірнянського Держлісгоспу, до складу якого входили ряд заказників державного значення "Садки", "Джурджійський" та заповідні урочища "Черник", "Гниляк", "Новобудова", "Ильми", "Довжинець", "Столи".

Особливість природного заповідника "Горгани" полягає в тому, що на більшій його території (68%) ще збереглась у непорушеному природному стані лісова рослинність.

Із загальної площі 87,1% території заповідника становлять лісові землі і 12,9% є нелісовими землями, до складу яких входять кам'янисті розсипи, сіножаті, пасовища, води.

Площа вкритих лісовою рослинністю земель заповідника становить 4568,0 гектара, із них 89,1%) переважаючою породою є ялина європейська (смерека), 7,3%> сосна гірська, 1,8% ялиця біла, бук і інші породи, середній вік яких становить 110 років.

Площа заповідника, межі території його, можуть бути змінені тільки за Указом Президента України.

Великою цінністю для заповідника, та в цілому для Карпат, є сосна кедрова європейська, яка занесена до Червоної книги України і росте вона тут на кам'янистих розсипах. Кедрових насаджень у заповіднику збереглось 81 гектар, які потребують особливої охорони та збереження. Особливої уваги потребують і інші рослини, які ростуть на теренах заповідника і занесені до Червоної книги — це такі, як арніка гірська, астранція велика, баранець звичайний, волошка карпатська, зозулинець шоломоносний, зозулині сльози яйцевидні, лілія лісова, любка дволиста, плаун колючий, язичок зелений та інші.

Тому основним завданням колективу заповідника є охорона та збереження природних його комплексів.

Територія природного заповідника, як природний еталон, не повинна піддаватись і не піддається втручанню людини. в природні процеси. Цілеспрямований заповідний режим ліквідовує грубі порушення природних комплексів в минулому, підвищує якість і кількість наукової інформації.

В природному заповіднику є всі необхідні умови для забезпечення регулярної систематичної роботи по охороні заповідного режиму і охороні лісів від пожеж, шкідників та лісопорушень. Територія природного заповідника розділена на два природоохоронні науково-дослідні відділення (лісництва) — Черниківське та Горганське, дві майстерські дільниці і 10 обходів, середня площа який складає 534,4 га.

Розпорядженням обласної держадміністрації, в лютому місяці 1997 року, на прилеглих територіях з природним заповідником було створену охоронну зону з метою захисту та зменшення негативного впливу на його природні комплекси факторів господарської діяльності. Загальна площа охоронної зони становить 3852,8 гектара і складається із земель лісового фонду:

а) Надвірнянського держлісгоспу (3300,6 га) в тому числі Довжинецького лісництва — 1266,6 га; Довбушанського лісництва площею 584 га; Зеленського лісництва — 514 га; Максимецького лісництва — 936 га;

б) Ворохтянського держлісгоспу Поляницького лісництва — 552,2 га. Середня ширина охоронної зони навколо заповідника складає 750-1000 метрів. З південно-східного боку заповідника охоронна зона не виділена, в цьому місці заповідник межує із Карпатським національним природним парком. Границі охоронної зони на місцевості закріплені аншлагами та вказівними знаками. Зміна території або ліквідація охоронної зони проводиться за рішенням обласної Ради. Режим охоронної зони визначений з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях на основі оцінки її впливу на навколишнє природне середовище. Ця зона створена без вилучення земельних ділянок у землекористувачів, але в ній заборонені рубки головного користування (рубки спілого лісу), рибальство, влаштування місць для масового відпочинку населення, прокладання трубопроводів та інших комунікацій, будівництво промислових та інших видів господарської діяльності, що можуть мати шкідливий вплив на заповідну територію. Режим охоронної зони покладений на землекористувачів.

Охороною природних комплексів від порушень природоохоронного режиму в заповіднику займається державна служба охорони заповідника, яка складається з дванадцяти інспекторів з охорони природи, двох майстрів з охорони природи, двох заступників та двох начальників природоохоронних науково-дослідних відділень і  відділу охорони та збереження природних екосистем та головного природознавця, які прикладають чимало зусиль щодо охорони та збереження природних комплексів заповідника. Вся служба державної охорони заповідника складається з 24 чоловік.

За п'ятнадцять років дії природного заповідника відчутні позитивні зміни на його території. Доведена до мінімуму господарська діяльність, припинені рубки догляду за лісом та рубки головного користування. Поступово земля загоює рани від тракторних трелювальних волоків вздовж та впоперек гірських схилів, не чути гулу двигунів лісоексплуатаційної техніки, не трелюється по гірських струмках (зворах) деревина. Вода в струмках стала чистішою і появилась річкова форель (пструг) та водяні тварини, такі як видра річкова, норка європейська. Завдяки тиші у лісі збільшилась чисельність фауни, особливо збільшилась кількість глухарів, сов та дятлів. Заповідний режим сподобався ведмедям, рисям, лісовим куницям, диким котам, які занесені до Червоної книги України і потребують особливої охорони. З цією метою в природному заповіднику, на основі "Проекту організації території та охорони природних комплексів" щорічно розробляється і погоджується з Департаментом заповідної справи та затверджується Мінприроди України "План природоохоронних заходів", направлених на охорону та збереження природних екосистем на території природного заповідника.

З профілактичних таких заходів слід відмітити те, що по периметру заповідника виставлено  сто сорок межових та вісімдесять охоронних знаків, три інформаційні щити, тридцять аншлагів природоохоронної та протипожежної тематики. При в'їздах на територію заповідника встановлено шлагбауми з заборонними знаками. В урочищі "Ильми" Черниківського природоохоронного науково-дослідного відділення побудований контрольно-пропускний пункт. В безсніжний  період року тут ведеться  чергування  державної служби охорони відділення. У найбільш віддалених від населених пунктів урочищах побудовані три сторожеві будиночки.

На території заповідника постійно проводяться рейди-перевірки по попередженню та виявленню  порушень природоохоронного законодавства. Щорічно проводяться місячники "Першоцвіт", "Травень, червень — місяць тиші в лісі", "Новорічна ялинка" та інші.

До проведення рейдів-перевірок запрошуються працівники лісової охорони держлісгоспу, дільничні інспектора міліції, депутати місцевих Рад, громадськість.

Щорічно, на території заповідника, проводяться планові весняні та осінні ревізії обходів, якими охоплюється всі обходи заповідника. Обласна екологічна інспекція щорічно перевіряє заповідник щодо дотримання вимог природоохоронного режиму.

Як показують матеріали перевірок та ревізій обходів на протязі чотирьох останніх років, на території заповідника грубих порушень природоохоронного режиму не виявлено.

В перших роках, з дня заснування заповідника, було маса порушень природоохоронного режиму — це самовільні рубки лісу, самовільні захвати землі населенням, на що складались протоколи і відправлялись на розгляд районного суду, за рішеннями, якого три посадові особи були притягнуті до кримінальної відповідальності, а лісопорушники несли відповідальність у вигляді значних сум штрафів.

Кількість порушень природоохоронного режиму щорічно зменшується і доведено до мінімуму. Це свідчить про добре поставлену роботу по охороні природних екосистем у Горганському та Черниківському природоохоронних відділеннях. Кращими природоохоронцями заповідника визнано інспектора з охорони природи 1-ої категорії Черниківського ПОНДВ Остап'юка Богдана Михайловича та майстра охорони природи Горганського ПОНДВ Осташука Богдана Васильовича.

Працівники заповідника є частими гостями в школах району, де виступають з лекціями та проводять семінари на природоохоронну тематику, а школярі приходять на екскурсії в заповідник, де наглядно спілкуються з живою природою, її закономірностями та таємницями. Статті у пресі, виступи по місцевому телебаченню та радіо, на сходах селян в селі Зелена та Бистриця — про роль та значення для нашого краю природного заповідника "Горгани" дають позитивні результати в охороні та збережені природних комплексів.

На території заповідника поміняні на нового взірця квартальні стовпи з відповідною нумерацією, розчищено та розрубано біля 100 км квартальних просік, розчищено потоків — 2 км, від повалених дерев.

Охорона заповідника від шкідників та хвороб лісу проводиться державною службою охорони. Загальний санітарний стан лісових насаджень заповідника задовільний. Щорічно кваліфікованими спеціалістами проводяться лісопатологічні обстеження лісових насаджень, пс результатах яких розробляється та погоджується з обласним управлінням лісового господарства, обласним управлінням екології та природних ресурсів, Державною службою заповідної справи з попереднім розглядом на науково-технічній Раді "План санітарно-оздоровчих заходів".

За п'ятнадцять років на території заповідника проведені слідуючі санітарно-оздоровчі заходи:

—   Суцільні санітарні рубки (масові вітровали) на площі — 12,3 га

—   Вибіркові санітарні рубки на площі — 50 га

—   Проведено очищення від захаращеності на площі — 82 га

Найбільшу небезпеку для насаджень заповідника завдають стовбурна гниль, коренева губка, стовбурні шкідники та інші. Боротьба з шкідниками лісу в заповіднику ведеться сугубо біологічним методом — виготовляється і встановлюється щорічно по двадцять штучних гнізд у місцях найбільшого скупчення шкідників.

Територія природного заповідника характеризується досить високим класом пожежної небезпеки (1,8) — за шкалою пожежної небезпеки, що зумовлено перевагою хвойних насаджень, які складають 99,0% від вкритих лісовою рослинністю земель.

За способами виявлення лісових пожеж і боротьби з ними віднесена до наземної охорони лісів. Охорона лісів від пожеж здійснюється службою державної охорони заповідника і тимчасовими пожежними сторожами. Щорічно природним заповідником розробляються та виконуються протипожежні заходи. За п'ятнадцять  років функціонування заповідника побудовано 2,5 км шляхів протипожежного призначення та проведено ремонт 30 км діючих шляхів, побудовано 30 км гірських стежок та поремонтовано 70 км діючих стежок, побудовано через гірські потоки 24 шт. перехідних містка.

На пожежонебезпечний період щорічно розробляється та погоджується з сільськими головами, адміністрацією району, з відділом по надзвичайних ситуаціях в районі Мобілізаційний план гасіння лісових пожеж на території природного заповідника "Горгани", створюються добровільні пожежні дружини, встановлюється цілодобове чергування працівників державної служби охорони заповідника в конторах природоохоронних відділень та контрольно-пропускному пункті, наймається по одному сезонному пожежному сторожові в кожне природоохоронне науково-дослідне відділення. В найбільш небезпечні в пожежному відношенні місця постійно проводяться рейди-перевірки. З часу створення заповідника не було жодного випадку виникнення лісових пожеж на його території.