Дослідження

У заповіднику здійснюються комплексні стаціонарні дослідження всього його природного комплексу як єдиного цілого. Поглиблені дослідження біогеоценозів на постійних пробних площах поєднуються з маршрутними дослідженнями решти території.

Вивчається розвиток процесів усередині біогеоценозів і локальних угруповань видів тварин і рослин й взаємовідносин між ними, забезпечуються постійні спостереження за їх змінами, опрацьовуються наукові основи збереження, охорони та відтворення природних комплексів. Проводяться наукові дослідження за програмою "Літопис природи", а також дослідження у лісівничому, ботанічному та фенологічному напрямах.

Здійснена інвентаризація флори та фауни хребетних заповідника, складено карти поширення формацій рослинності. Закладено 42 стаціонарні пункти моніторингу за розвитком пралісів, 9 фенологічних пунктів, 4 зоологічних, 2 екологічних профілі. Здійснено реєстр всіх дерев Pinus cembra, відзначені найбільші та найстаріші дерева Fagus sylvatica, Picea abies, Abies alba, Acer pseudoplatanus, Pinus cembra, Betula obscura. Проводиться вивчення комплексу еволюційно заміщуваних кам‘янистих розсипів через стадії лишайників, мохів, трав‘янистих рослин до зелено-вільхових, гірськососнових чагарникових угруповань та сосново-березових, соснових і кедрово-смерекових ценозів, які утворюють наочну сукцесію виникнення і розвитку лісових екосистем.

Моніторинг стану довкілля

У рамках міжнародної програми ICP-Forest проведено перші із комплексу спостережень за динамікою і змінами стану лісів у результаті дії аеротехногенного забруднення довкілля та інших негативних факторів, як природного, так і антропогенного походження. Растрова сітка заповідника містить 52 точки спостереження. Основні пункти постійних спостережень спроєктовано 10 моніторингових ділянок, що охоплюють діапазон висот від 1025 до 1580 м над р.м. У кожній точці визначають вміст важких металів: Fe, Pb, Cd, Zn, Mn, Cu в одному виді мохів та лишайників.

Моніторингом охоплено буково-ялицево-смерекові, березово-буково-смерекові, чисті смерекові, кедрово-смерекові деревостани та гірськососнове криволісся.

Дефоліація (втрата листя чи хвої) і дехромація (пожовтіння листя чи хвої) внаслідок впливу техногенних викидів не відмічені, що свідчить про незабрудненість лісів заповідника. Тут – одні із найчистіших місць Карпат.

Моніторинг рослинності

Для виявлення поточних тенденцій стану лісових екосистем проводиться моніторинг рослинного покриву. Завданням першого його рівня є:

встановлення видового складу флори і виділення раритетних видів;
складання класифікаційної схеми рослинності;
вивчення просторових закономірностей розподілу рослинного покриву;
дослідження біоекологічних особливостей та стану популяцій рідкісних видів рослин.

Другий рівень моніторингу - фенологічні дослідженння, які мають за мету виявлення залежності між сезонною ритмікою рослин (19 дерев і чагарників та 12 трав’янистих видів), тварин та комплексом географічних умов існування, дослідження мінливості феноритміки в різних угрупованнях. Для вивчення стану популяцій рідкісних видів: арніки гірської (Arnica montana), билинця комарникового (Gymnadenia conopsea), коручки чемерникової (Huperzia selago), лунарії оживаючої (Lunaria rediviva), рододендрона східнокарпатського (Rhododendron Kotschyi), шафрана Гейфелевого (Crocus heuffelianus), підсніжника білосніжного (Leucojum vernum), білоцвіту весняного (Galanthus nivalis) на 9 ботанічних постійних пробних площах облікують їх, оцінюють сезонний розвиток, вимірюють морфометричні параметри та пороводять картування особин.

Особливою за значимістю є оцінка стану цілісності пралісів: встановлення динаміки появи і відпаду окремих видів дерев на 29 стаціонарних об'єктах, ріст і розвиток дерев. Для цього раз у 5 років проводять біометричні обміри дерев та вивчають стан популяцій рослинного покриву, через кожні 10 років визначають інтенсивність приросту дерев, стан ґрунтів і їх фізико-хімічні характеристики.