21 березня – Всесвітній день лісів

Відзначається цей день у добу весняного рівнодення у Північній півкулі. Традиційно це є першим днем весни та є символом нового життя і починань, а у Південній півкулі 21 березня – день осіннього рівнодення, що також сприятливо для посадки та росту дерев. 

У 1971 році на загальних зборах Європейської конференції сільського господарства, метою яких було обговорення важливості вміння цінувати значення власних лісових ресурсів стало традицією святкування Дня лісу. Така ідея одразу була підтримана ООН. 

Кожен з нас знає важливість лісу в нашому житті та взагалі в житті нашої планети. Ліс є одним основним наповнювачем киснем атмосфери й не тільки, ліс – це місце життя фауни, флори, грибів та мікроорганізмів – це велетенська природна фабрика всього живого на Землі, регулятор клімату. Ліс збалансовує водні процеси, є джерелом чистої прісної води та насичує повітря вологістю, озоном, має великі цілющі властивості. Ліс дарує людині харчі, ліки, житло, питні лікувальні, мінералізовані води. Ліс зігріває та захищає людство від загибелі. 

На жаль людина не завжди шанує те, що дано Богом для її життя. Останнє століття знаменується тим, що людство нещадно знищує ліс. Мільйон гектарів лісу вирубується на Землі, що приводить до різних природних катаклізмів. Легені планети не можуть впоратися з людською зухвалістю. І тому вся світова спільнота, вчені, екологи, природоохоронці, люди доброї волі, б’ють на сполох, щодо знищення лісів. 

Одними із методів збереження лісу це створення природно-заповідних територій на міжнародній арені. Кожний рік таких територій стає більше і більше. І це не випадково, бо такі території забезпечують умови необхідні для зменшення шкідливого антропогенного впливу на біологічні об’єкти. Але в різних частинах світу стан збереження лісу є неоднаковим. В Європі природоохоронний статус має понад 15% її території, а в таких країнах як Австрія він становить – 36%, Німеччина – 26%, Польща – 24%, Словаччина – 23%. 

Україна поки що не перевершила 6% го бар’єру і належить до території Європи із найнижчим рівнем природоохоронних об’єктів, які до того сконцентровані головним чином в гірських та прибережних територіях. А в індустріальному Сході та Півдні нашої держави їх дуже мало. Тут дуже складна екологічна ситуація і тому в останні роки в нашій державі вживаються достатньо рішучі заходи щодо виправлення ситуації. Верховною Радою України прийнято ряд спеціальних законів щодо збільшення територій природно – заповідного фонду. 

В нашій, Івано – Франківській області, ситуація з такими територіями одна з кращих у державі та становить майже 15% від загальної площі. 

Одним з еталонів природно – заповідного фонду області є природний заповідник «Ґорґани», який створено Указом Президента в 1996 році. Він є природоохоронною, науково – дослідною установою. Тут не проводиться вирубка лісу, тут проходять природні процеси без втручання людини. Заповідник став еталоном абсолютної заповідності збереження лісу в регіоні, зокрема ділянок пралісів та корінних природних лісів (займають відповідно 923,7 га і 3337,6 га, що складає 19,2% та 69,3% його лісовкритої площі). На території заповідника пріоритетною є охорона 34 видів судинних рослин і 33 видів хребетних тварин, що занесені до «Червоної книги України» та 7 синтансонів занесених до «Зеленої книги України». 

Важливим пріоритетом діяльності заповідника є його функціонування як учасника міжнародної організації Федерації Європарк, до складу якої входить заповідник, а також включення смерекових, смереково-букових, гірсько-соснових, смереково-кедринових і кедринових пралісів та кам’яних розсипів, що утворюють у заповіднику типовий для Ґорґан висотно-зональний ландшафтний профіль, до переліку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. 

У заповіднику проводиться велика наукова робота, пріоритетом якої є інвентаризація та картографування флори та рослинності, фауни (зокрема охоплення поглибленими дослідженнями хребетних тварин), об’єктів неживої природи, ландшафтних комплексів і природних середовищ. 

В заповіднику ведеться велика діяльність в еколого-освітньому плані, він став основою еколого-освітньою базою для шкільної молоді. І пріоритетом є подальший розвиток екоосвітньої інфраструктури: будівництво музею «Кедра» у с. Максимець, еколого-просвітницького центру в адміністративному приміщенні заповідника та його філії в Ґорґанському ПНДВ, облаштування еколого-просвітніх куточків у с. Бистриця, с. Зелена, с. Черник, с. Максимець. 

Символічно є те, що в ці дні світова спільнота святкує «День щастя», одним із кодів щастя є екологія, до складу якої входять ліси. 

Отже, буде ліс на нашій Землі, буде здорове населення на ній. 

Головний природознавець ПЗ «Ґорґани» Ярослав Голинський.